ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ПОЛІТИЧНА КАТЕГОРІЯ

Анотація

Радіонова Л. О. Толерантність як філософсько-по-
літична категорія. – Стаття.
Статтю присвячено розгляду категорії «толерант-
ність», при цьому толерантність розглядається не як
моральна, етична категорія, не як цінність в собі, а як
філософсько-політична категорія. У контексті кризи
ліберальної моделі толерантності ставиться питання
про переосмислення підстав толерантності в рамках
самої ліберальної теорії. Автори звертаються до Джона
Локка як до джерела дискусії про ліберальну терпи-
мість. Доведено, що історично категорія толерантності
проклала собі шлях в класичну ліберальну теорію крізь
розробку Джоном Локком теми терпимості в релігійній
сфері. Оскільки, мислячи історично, а не метафізично,
автори розуміють, що в дійсності межу толерантно-
сті прокладає не абстрактний універсальний вічний
розум, а наявні в конкретних історичних контекстах
політичні реалії. Показано, що у політиці потрібно
обґрунтовувати межі, за якими діє не толерантність,
а безжалісне придушення. Також підкреслюється,
що право на толерантне ставлення не поширюється
на думки та дії, що ведуть до заворушень і приносять
суспільству більше шкоди, ніж користі, як і на все, що
обурює спокій людей і створює загрозу миру держави.
Те, що заборонено державними законами для всіх
громадян, не може бути об’єктом терпимості по від-
ношенню до якоїсь однієї категорії людей. Показано,
що політична практика терпимості і сьогодні вклю-
чає насильство, оскільки будь-яким шляхом забезпе-
чує деполітизацію приватних відмінностей. Спроби
залишити приватні відмінності в приватній сфері сьо-
годні тягнуть за собою особливо багато протиріч. Це
неможливо, оскільки список того, що має право на
толерантне ставлення, розширюється тільки завдяки
політичній боротьбі. Доведено, що в сучасному світі ті,
по відношенню до кого здійснюється практика терпи-
мості, зазвичай починають відчувати гостру потребу в
своїй символічній представленості, особливо це стосу-
ється тих Інших, у світоглядній системі яких не можна
прокреслити чіткої межі між приватним і публічним
простором. Однак уважний аналіз дозволяє виявити,
що за темою конфлікту і ідентичності ховається еконо-
мічний конфлікт. Показано, що деполітизація приват-
ної сфери є невід’ємною частиною класичної концепції
толерантності, що спирається на індиферентність дер-
жави до приватних відмінностей. За Локком, право на
терпимість має лише те, що виходить за межі політики.
У статті підкреслюється, що основне практичне зна-
чення ідеї толерантності полягає в тому, що вона може
покласти край нестерпного політичного насильства.