ЦИФРОВА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Усанова Л. А., Супрун Г. Г. Цифрова іден-
тичність як відображення інформаційного суспіль-
ства. – Стаття.
У статті досліджуються проблеми цифрової іден-
тичності як відповіді на виклики сучасного інформа-
ційного суспільства. Здійснено аналіз процесів інди-
відуалізації і самопрезентації індивіда в мережевому
просторі. З поширенням ролі інтернет-ідентичності як
суспільного явища власна соціальна презентація стає
важливою умовою онлайн- і офлайн-життя. Виділено
особливості й методи створення цифрового образу через
міжособистісну комунікативну діяльність. Проаналі-
зовані феномени цифрового середовища «слактивізм»
і «постправда». Слактивізм є поширеним продуктом
розвитку цифрового поля і являє собою спосіб реакції
на суспільні тенденції через бажання самоствердитись
як особистості, що відповідає на виклики і тенденції
сьогодення. Явище «постправди» розглянуто як інфор-
мацію (ствердження) з багатогранними можливостями
інтерпретації без претензії на об’єктивність. Наслід-
ком є маніпуляція і дезінформація в інформаційному
полі. Вказано на те, що об’єктивні й перевірені факти
поєднуються чи навіть поступаються своїм місцем
повідомленням, які спрямовані безпосередньо на емо-
ційну реакцію як окремих індивідів, так і широких
соціальних груп в цілому. У статті також акцентовано
увагу на тому, що на початку свого розвитку мережа
Інтернет слугувала, здебільшого, інформаційно-пізна-
вальною платформою, але з поширенням і доступністю
цифрових технологій відбулось трансформування її
до соціально-комунікативного простору. Акцентовано
увагу на тому, що явище цифрової ідентичності здійс-
нюється шляхом міжособистісної комунікації і власної
репрезентативності в цифровому середовищі. Індиві-
дуалізація особистості набуває динамічного характеру
відповідно до нових змінних, які можуть виникати як
в інформаційному полі, так і в межах міжособистісної
комунікації. Соціальні мережі виступають тими плат-
формами, які надають користувачу можливість особи-
стісної реалізації і породжують оманливе відчуття при-
четності до включення в масово значимі процеси.