ГЕНДЕРНІ ВИМІРИ КРАСИ В ЖИТТЄВОМУ ТА ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

ПІДХОДИ МЕТААНТРОПОЛОГІЇ Й АНДРОГІН-АНАЛІЗУ

  • Н. В. Хамітов провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України, доктор філософських наук, професор
  • С. А. Крилова завідувач кафедри філософської антропології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор
Ключові слова: краса, освіта, стать, гендер, андрогінізм, андрогін-аналіз, метаантропологія, філософія статі, монологічність, діалогічність, красота, образование, пол, андрогинизм, андрогин-анализ, метаантропология, философия пола, монологичность, диалогичность, beauty, education, sex, gender, androgynism, androgyny analysis, meta-anthropology, philosophy of sex, monologic, dialogic

Анотація

На основі сучасного напряму філософії статі та гендеру – андрогін-аналізу – методу дослідження й глибинної корекції особистості та відносин чоловіка й жінки – вивчаються гендерні виміри краси та їхній вплив на освітній процес. Робиться акцент на красі як фундаментальній цінності життєвого світу жінки. Андрогін-аналіз досліджує і зовнішню, і внутрішню красу жінки – красу світогляду, вчинків та відносин. В андрогін-аналізі, який світоглядно укорінений у метаантропології як теорії буденного, граничного та метаграничного буття людини, виділяються три основні стратегії взаємодії екзистенціальної чоловічості та жіночості у внутрішньому світі особистості й у відносинах між особистостями: «екзистенціальний сексизм», «екзистенціальний гермафродитизм» та «екзистенціальний андрогінізм». Ці стратегії корелюють із запропонованими в метаантропології трьома фундаментальними вимірами людського буття. Андрогінізм осмислюється як гармонія духовності та душевності у внутрішньому світі особистості та у взаємодії з іншими особистостями й визначається як найбільш виразний корелят внутрішньої краси в її гендерних виявах, а тому і як фактор актуалізації освітнього процесу.

 

Based on the direction of modern philosophy considering sex and gender – androgyny analysis – method of investigation and in-deep correction of personality and relationships between men and women – gender evaluations of beauty and their impact on the educational process are studied. Beauty as a fundamental value of life-world of women is emphasized. Androgyny-analysis examines both external and internal beauty of a woman – beauty of outlook, behavior and relationships. In androgyny-analysis, which is ideologically rooted in a theory of meta-anthropology as everyday, boundary and meta-boundary human existence, there are three basic strategies of interaction of existential masculinity and feminity in the inner world of the individual and in interaction with other individuals: “existential sexism”, “existential hermaphroditism” and “existential androgynism”. These strategies correlate with the proposed in meta-anthropology three basic evaluations of human existence. Androgynism is interpreted as harmony of spirituality and cordiality in the inner world of the individual and in interaction with other individuals and is defined as the most expressive correlate of inner beauty in its gender manifestations, and, therefore, as the factor of actualization of the educational process.

Біографії авторів

Н. В. Хамітов, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України, доктор філософських наук, професор

провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України, доктор філософських наук, професор

С. А. Крилова, завідувач кафедри філософської антропології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор

завідувач кафедри філософської антропології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор

Опубліковано
2018-07-24
Як цитувати
Хамітов, Н., & Крилова, С. (2018). ГЕНДЕРНІ ВИМІРИ КРАСИ В ЖИТТЄВОМУ ТА ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ. Актуальні проблеми філософії та соціології, (1), 69-79. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i.19